брекчія
БРЕ́КЧІЯ, ї, ж., геол.
Гірська порода, що складається з уламків, зцементованих якою-небудь мінеральною речовиною.
Буває, що брекчії складаються з цементованих уламків однієї якоїсь породи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брекчія — бре́кчія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- брекчія — Брекчия — breccia — *Brekzie — гірська порода, що складається з гострокутних зцементованих уламків розміром понад 10 мм. Уламки, що складають Б., можуть бути однорідними і різнорідними, різко відрізняючись від цементу. Гірничий енциклопедичний словник
- брекчія — -ї, ж. Гірська порода, що складається з уламків, зцементованих якою-небудь мінеральною речовиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брекчія — бре́кчія (італ. breccia) великоуламкова зцементована гірська порода. Словник іншомовних слів Мельничука
- брекчія — Гірська порода, що складається з гострокутних уламків, зцементованих мінеральним цементом; за походженням: осадочні, вулканогенні й тектонічні. Універсальний словник-енциклопедія
- брекчія — БРЕ́КЧІЯ, ї, ж. Гірська порода, що складається з уламків, зцементованих якою-небудь мінеральною речовиною. Брекчії складаються з різних уламків порід різного складу. Іноді буває, що брекчії складаються з цементованих уламків однієї якоїсь породи (Курс заг. геол., 1947, 68). Словник української мови в 11 томах