бригадирити

БРИГАДИ́РИТИ, рю, риш, недок., розм.

Керувати бригадою; бути бригадиром.

Після війни двадцятирічний фронтовик почав бригадирити на фермі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me