1. Словник української мови у 20 томах

бригадирство

БРИГАДИ́РСТВО, а, с., розм.

Посада бригадира (у 1 знач.); коло його обов'язків.

На цю заяву Василь .. доводив, що йому рано думати про бригадирство (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бригадирство — бригади́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бригадирство — -а, с. Посада бригадира (у 1 знач.); коло його обов'язків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бригадирство — БРИГАДИ́РСТВО, а, с. Посада бригадира (в 1 знач.); коло його обов’язків. На цю заяву Василь.. доводив, що йому рано думати про бригадирство (Ю. Янов., II, 1954, 100). Словник української мови в 11 томах