1. Словник української мови у 20 томах

бридій

БРИДІ́Й, я́, ч., діал.

Той, хто часто відчуває або виявляє огиду.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бридій — див. гидкий Словник синонімів Вусика
  2. бридій — Бридій, -дія м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала. О. 1862. VI. 31. Словник української мови Грінченка