1. Словник української мови у 20 томах

бризантний

БРИЗА́НТНИЙ, а, е.

Який розриває.

Важкі бризантні вибухи піднімали гейзери землі (О. Довженко);

// Який має здатність розривати і роздробляти навколишні предмети (про вибухові речовини, артилерійські снаряди, гранати і т. ін.).

Десь зовсім близько розриваються бризантні снаряди (Ю. Мокрієв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бризантний — бриза́нтний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. бризантний — -а, -е, заст. Який розривається і роздробляє навколишні предмети (про вибухові речовини, артилерійські снаряди, гранати і т. ін.); розривний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бризантний — Вибуховий Словник чужослів Павло Штепа
  4. бризантний — бриза́нтний (франц. brisant, від briser – ламати, трощити) вибуховий, той, що розтрощує; ¤ б. снаряд – артилерійський снаряд, наповнений вибухівкою. Дає під час вибуху велику кількість осколків. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бризантний — БРИЗА́НТНИЙ, а, е, заст. Який розривається і роздробляє навколишні предмети (про вибухові речовини, артилерійські снаряди, гранати і т. ін.); розривний. Десь зовсім близько розриваються бризантні снаряди (Мокр. Словник української мови в 11 томах