1. Словник української мови у 20 томах

бризкалка

БРИ́ЗКАЛКА, и, ж., розм.

Прилад для розбризкування рідини.

Раніше фарби робили з квітів, а бризкалки – з бамбукових трубок (із журн.);

Спочатку кожний мив свою машину сам десь у дворі. Потім на вулицях з'явилися хлопчики з бризкалками та ганчірками (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бризкалка — бри́зкалка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бризкалка — -и, ж. Прилад для бризкання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бризкалка — БРИ́ЗКАЛКА, и, ж. Прилад для бризкання. Словник української мови в 11 томах
  4. бризкалка — Бризкалка, -ки ж. То, чѣмъ брызгаютъ. Словник української мови Грінченка