бриловий

БРИ́ЛОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до бри́ла.

У пізньому девоні брилові рухи різко активізувались, що призвело до формування грабенів у південній частині Донбасу та інтенсивного вулканізму (з наук. літ.).

2. Власт. брилі.

Характерною рисою території Мідконтиненту є дуже різко виражена брилова структура кристалічного фундаменту і нижніх комплексів платформного чохла (з наук. літ.);

За розмiром уламкiв розрiзняють конгломерат бриловий, валунний, гальковий та гравелiтовий (з наук.-попул. літ.).