брокер

БРО́КЕР, а, ч., фін.

Особа чи фірма, які виступають посередниками у біржових операціях.

З приходом держави до ринкових відносин виникли нові професії: менеджер, брокер, дилер (з газ.);

Біржовий брокер;

Митний брокер.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брокер — бро́кер іменник чоловічого роду, істота маклер, посередник — зокрема на біржі Орфографічний словник української мови
  2. брокер — А. Окрема особа або фірма, яка спеціалізується на посередницьких біржових операціях, одержуючи за це винагороду у формі певного відсотка з суми угоди. Літературне слововживання
  3. брокер — (від англ. broker) окрема особа або ж фірма, які спеціалізуються на посередницьких операціях з певними видами послуг або товарів Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. брокер — -а, ч. Окрема особа чи фірма, що спеціалізуються на посередницьких біржових операціях; маклер. Вексельні брокери — посередники в угодах з обліку та переобліку векселів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. брокер — Посередник, див. маклер, агент Словник чужослів Павло Штепа
  6. брокер — (англ. broker) 1. посередник, який сприяє здійсненню угод між зацікавленими сторонами. Б. переважно спеціалізується на певних видах товарів чи послуг, діє за дорученням і за рахунок клієнтів та одержує за свої послуги винагороду. Економічний словник
  7. брокер — бро́кер (англ. broker, від broke – займатись маклерством) у капіталістичних країнах посередник під час укладання різних угод, у тому числі й на біржі. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. брокер — рос. брокер (англ. broker, від broke — займатись маклерством) — зареєстрований на біржі посередник (агент), який організовує укладання контрактів між учасниками біржових операцій (торгів) та підписання угод між продавцями і покупцями товарів... Eкономічна енциклопедія