бромацетон
БРОМАЦЕТО́Н, у, ч., хім.
Сльозоточива отруйна речовина.
Подібні із хлорпікрином властивості має бромацетон, але він швидко розкладається під час збереження (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бромацетон — бромацето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови