бронхоектазія
БРОНХОЕКТАЗІ́Я, ї, ж., мед.
Захворювання органів дихання, що характеризується розширенням і деформацією бронхів, у яких, як правило, розвивається хронічний гнійний процес.
Найчастіше вторинні бронхоектазії виникають при стафілококовій деструкції легень, гострому абсцесі та туберкульозі легень (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бронхоектазія — бронхоектазі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бронхоектазія — -ї, ж. Захворювання органів дихання, що супроводиться розширенням бронхів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бронхоектазія — бронхоектазі́я (від бронхи і грец. έκτασις – розтягування) природне або набуте розширення бронхів. Словник іншомовних слів Мельничука