бронхоскоп
БРОНХОСКО́П, а, ч., мед.
Металева трубка з оптичною і освітлювальною системами для дослідження дихальних шляхів.
У бронхоскопі можна використовувати нові іструменти, які легко проходять по широкому інструментальному каналу (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бронхоскоп — бронхоско́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бронхоскоп — -а, ч. Прилад для візуального дослідження внутрішньої поверхні трахеї та бронхів. Великий тлумачний словник сучасної мови