бронхоскоп

БРОНХОСКО́П, а, ч., мед.

Металева трубка з оптичною і освітлювальною системами для дослідження дихальних шляхів.

У бронхоскопі можна використовувати нові іструменти, які легко проходять по широкому інструментальному каналу (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бронхоскоп — бронхоско́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бронхоскоп — -а, ч. Прилад для візуального дослідження внутрішньої поверхні трахеї та бронхів. Великий тлумачний словник сучасної мови