1. Словник української мови у 20 томах

бронхіт

БРОНХІ́Т, у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки бронхів.

Мені не повезло трохи, я застудився, схопив бронхіт (М. Коцюбинський);

Потім був трошки хворий, маленький бронхіт вчепився (Леся Українка);

У хворих з різними алергенними реакціями пневмонія і бронхіт минають дуже тяжко (із журн.);

Фактором ризику для бронхіту є переохолодження (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бронхіт — бронхі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бронхіт — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки бронхів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бронхіт — (мед.) бухика, дишиця, кашлюк Словник чужослів Павло Штепа
  4. бронхіт — бронхі́т запалення слизової оболонки бронхів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бронхіт — Бронхі́т, -хі́ту, -хі́тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бронхіт — БРОНХІ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки бронхів. Мені не повезло трохи, я застудився, схопив бронхіт (Коцюб., III, 1956, 437); Потім був трошки хворий, маленький бронхіт вчепився (Л. Укр., V, 1956. 428). Словник української мови в 11 томах