брошурувальниця

БРОШУРУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до брошурува́льник.

У 2000–2006 роках жінка працювала в державному видавництві “Преса України” брошурувальницею (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брошурувальниця — брошурува́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. брошурувальниця — -і. Жін. до брошурувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брошурувальниця — Брошурува́льниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. брошурувальниця — БРОШУРУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до брошурува́льник. Словник української мови в 11 томах