брунатність

БРУНА́ТНІСТЬ, ності, ж.

Якість за знач. бруна́тний.

Проте й тут доля не розминулася з Мамурою: він, уже безнадійно посірілий, з очима, що втратили підсмажену брунатність, опинився в партизанській камері (М. Стельмах);

Апельсиново-кавовий відтінок жіночого обличчя заступила рівна брунатність засмаги – напевне, од зміни освітлення (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me