брунатність
БРУНА́ТНІСТЬ, ності, ж.
Якість за знач. бруна́тний.
Проте й тут доля не розминулася з Мамурою: він, уже безнадійно посірілий, з очима, що втратили підсмажену брунатність, опинився в партизанській камері (М. Стельмах);
Апельсиново-кавовий відтінок жіночого обличчя заступила рівна брунатність засмаги – напевне, од зміни освітлення (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me