1. Словник української мови у 20 томах

брусочок

БРУСО́ЧОК, чка, ч.

Зменш. до брусо́к.

Сам він почав стругати брусочки, а мені наказав відпиляти дошку (Ю. Збанацький);

Вийняла [мати] брусочок мила.., рушника вишиваного із скрині добула (В. Кучер);

* Образно. На шиї – широкий ремінь акордеона, маленькі брусочки клавішів сяють перламутром (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брусочок — брусо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. брусочок — -чка, ч. Зменш. до брусок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брусочок — БРУСО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до брусо́к 1. Сам він почав стругати брусочки, а мені наказав відпиляти дошку (Збан., Мор. чайка, 1959, 99); Вийняла [мати] брусочок мила.., рушника вишиваного із скрині добула (Кучер, Дорога.. Словник української мови в 11 томах