брутальний
БРУТА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Грубий; жорстокий (про вдачу, поводження і т. ін.).
Він був брутальний супроти нього, ніколи не заговорив щиро, а все або з гнівом, або з кпинами (І. Франко);
Серце народу! Надто багато пережило воно глибоко несправедливого, брутального, звірячого від фашистських лютих собак (П. Тичина);
Відчувала, що над нею хочуть учинити щось гидке, брутальне... (Я. Качура);
Він закінчив [розмову] брутальною лайкою й, поставивши пляшку на стіл.., рвучко вихопився з підвалу (Л. Смілянський);
Ну добре, я великим стать не зміг чи не зумів – часи були брутальні (Л. Костенко).
2. зах. Великий, сильний.
Намети сказалися [виявилися] дуже марною охороною проти такої брутальної студені (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брутальний — брута́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- брутальний — Грубіянський, грубий; жорстокий; пор. ХАМСЬКИЙ. Словник синонімів Караванського
- брутальний — -а, -е. 1》 Грубий; жорстокий (про вдачу, поводження і т. ін.). 2》 зах. Великий, сильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брутальний — Дикунський, жорстокий, звірячий, нелюдський, див. грубий Словник чужослів Павло Штепа
- брутальний — див. грубий; нахабний Словник синонімів Вусика
- брутальний — ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл. Словник синонімів української мови
- брутальний — Брута́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- брутальний — БРУТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Грубий; жорстокий (про вдачу, поводження і т. ін.). Він був брутальний супроти нього, ніколи не заговорив щиро, а все або з гнівом, або з кпинами (Фр., VII, 1951, 191); Серце народу!... Словник української мови в 11 томах