брівочка

БРІ́ВОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до брі́вка¹.

Постійним художнім прийомом пісень є порівняння: у симпатичної людини “оченьки, як тернок, брівочки, як шнурок, рученьки, хоч милуй, губоньки, хоч цілуй” (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Неподалік стояли гарненькі квіточки з чорненькими брівочками – чорнобривці (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брівочка — брі́вочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. брівочка — -и, ж. Те саме, що брівонька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брівочка — див. брова Словник синонімів Вусика
  4. брівочка — Брова, -ви ж. 1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. Мет. 10. брови на шнурочку. Узенькія ровныя красивыя брови. 2) Мясистый наростъ надъ глазомъ тетерева. Шух. I. 238. 3) Кличка вола съ чорными бровями. КС. 1898. VII. 42. ум. Словник української мови Грінченка