бугаяка
БУГАЯ́КА, и, ч., несхв.
1. Збільш. до буга́й¹ 1.
2. перен., лайл. Те саме, що буга́й¹ 2.
Здоровенний же, бугаяка, дешево не прогодуєш – давай сала, м'яса... А де ж його візьмеш? (Микита Чернявський);
Он який бугаяка виріс (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me