буденно
БУДЕ́ННО.
Присл. до буде́нний 2.
Марта казала: – Це щось велике для людини, Юрчику! Не можна його відбути буденно, це велике свято, мій любий (В. Підмогильний);
І все це виглядає так буденно, так звичайно (С. Журахович);
Льотчики буденно говорили про домашні справи (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буденно — буде́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- буденно — Присл. до буденний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- буденно — БУДЕ́ННО. Присл. до буде́нний 2. І все це виглядає так буденно, так звичайно (Жур., До них іде.., 1952, 68). Словник української мови в 11 томах