буденно

БУДЕ́ННО.

Присл. до буде́нний 2.

Марта казала: – Це щось велике для людини, Юрчику! Не можна його відбути буденно, це велике свято, мій любий (В. Підмогильний);

І все це виглядає так буденно, так звичайно (С. Журахович);

Льотчики буденно говорили про домашні справи (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буденно — буде́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. буденно — Присл. до буденний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буденно — БУДЕ́ННО. Присл. до буде́нний 2. І все це виглядає так буденно, так звичайно (Жур., До них іде.., 1952, 68). Словник української мови в 11 томах