будучий

БУ́ДУЧИЙ, а, е, заст.

Який буде згодом, настане в майбутньому; майбутній.

Цілую міцно вас обох і вітаю всіх будучих “світил”, яких знаю (Леся Українка);

Тільки й думає отець Кралевич, що про будучий візит (Г. Хоткевич);

Отець Дукат .. впевнившися, що його будучий зять міцно спить благополучно, дивувався в душі, звідки в нього стільки сну (Б. Лепкий);

// у знач. ім. бу́дуче, чого, с. Будучність, майбутнє.

Досі у мене не було ні одного потішаючого вигляду на будуче (М. Коцюбинський);

Теперішні переживання вважаються за перехідні, а от там десь, нібито в будучому, буде все (В. Винниченко).