1. Словник української мови у 20 томах

буйнолистий

БУЙНОЛИ́СТИЙ, а, е.

Який має велике, пишне листя.

Махорка вже вистигла, стояла буйнолиста (О. Десняк);

Неначе у разках намиста, стоїть калина буйнолиста (М. Терещенко);

Юнак чув сумовитість та тугу в тому бентежному гомоні, а уява малювала буйнолисту крону, що прагнула в блакитну прірву дивокола і безсила була осягнути волю (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буйнолистий — буйноли́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буйнолистий — -а, -е. З великим, пишним листям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буйнолистий — БУЙНОЛИ́СТИЙ, а, е. З великим, пишним листям. Махорка вже вистигла, стояла буйнолиста (Десняк, І, 1955, 440); Неначе у разках намиста, стоїть калина буйнолиста (Тер., Щедра земля, 1956, 3). Словник української мови в 11 томах