1. Словник української мови у 20 томах

букетик

БУКЕ́ТИК, а, ч.

Зменш. до буке́т 1.

– Оце тобі, Манюню, букетик, – подав він квітки тітці (М. Коцюбинський);

Мар'яна вийшла на берег з букетиком .. дозрілих конвалій... (Г. Колісник);

Дівчина притиснула до грудей букетик троянд (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букетик — буке́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. букетик — -а, ч. Зменш. до букет 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. букетик — див. жмут Словник синонімів Вусика
  4. букетик — БУКЕ́ТИК, а, ч. Зменш. до буке́т 1. — Оце тобі, Манюню, букетик, — подав він квітки тітці (Коцюб., I, 1955, 463); На вулицях Москви спохвату розпродавалися букетики ніжних і цнотливих кримських пролісків (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 241). Словник української мови в 11 томах