букса

БУ́КСА, и, ж., зал.

Чавунна або сталева лита коробка, в якій обертається вісь колеса вагона.

Край вагона ходить залізничник, Букси молотком перевіря (М. Шеремет).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букса — бу́кса іменник жіночого роду деталь Орфографічний словник української мови
  2. букса — -и, ж., зал. 1》 Металева коробка, опора, в якій обертається вісь колеса залізничного вагона. 2》 Цапфа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. букса — Маточина, осяниця, утулок Словник чужослів Павло Штепа
  4. букса — бу́кса (нім. Buchse) металева закрита коробка з підшипником, який спирається на шийку локомотивної або вагонної осі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. букса — БУ́КСА, и, ж., зал. Металева коробка, в якій обертається вісь колеса вагона. Край вагона ходить залізничник, Букси молотком перевіря (Шер., Дорога.., 1957, 47). Словник української мови в 11 томах