бульмастиф
БУЛЬМАСТИ́Ф, а, ч.
1. Порода службових собак, отримана шляхом схрещування бульдога і мастифа.
Бульмастиф дуже спокійний, уважний, недовірливий до сторонніх, має почуття власної гідності (з наук.-попул. літ.);
Бульмастиф був виведений у середині XIX ст. у Великобританії (з наук.-попул. літ.).
2. Собака цієї породи.
Бульмастиф люто кидався на загорожу і аж заходився від гавкоту (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бульмастиф — бульмасти́ф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бульмастиф — -а, ч. Порода службових собак. Великий тлумачний словник сучасної мови