1. Словник української мови у 20 томах

бундизм

БУНДИ́ЗМ, у, ч., іст.

Ідеологія та політична платформа бундівців.

Бундизм відкидає асиміляцію як засіб для розв'язання єврейської проблеми (з наук. літ.);

Утворений розрив між сіонізмом і бундизмом динамічно став заповнюватися новими партіями (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бундизм — -у, ч. Ідеологія та політична платформа бундівців. Великий тлумачний словник сучасної мови