1. Словник української мови у 20 томах

бунтівливо

БУНТІВЛИ́ВО.

Присл. до бунтівли́вий.

Захопившись шуканням, вона [Тося] люто, бунтівливо розкидала одіж і брудну білизну, що жужмом лежала у якимсь кошику (М. Івченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бунтівливо — бунтівли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бунтівливо — Присл. до бунтівливий. Великий тлумачний словник сучасної мови