бурет
БУРЕ́Т, у, ч.
Шовкова одноколірна важка тканина без блиску, яка відрізняється грубою жорсткою нерівною поверхнею.
Серед тканин, заборонених до ввезення в Австрію, є велюр, плюш, трикотажні тканини, букле, крім тканин на шовковій основі (у тому числі бурет) (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурет — буре́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бурет — -у, ч. Короткі шовкові волокна (начоси), що їх використовують при виготовленні низькосортних ниток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурет — буре́т (франц. bourrette, від bourrer – набивати, начиняти) короткі шовкові волокна (начоси), що їх використовують при виготовленні низькосортних ниток. Словник іншомовних слів Мельничука