буркунець

БУРКУНЕ́ЦЬ, нцю́, ч.

Зменш. до бурку́н².

– Вибирайте буркунець. Чуєте, як пахне? – показує [жінка] гіллясту билину з яскраво-жовтими квіточками (Микита Чернявський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me