буркунець
БУРКУНЕ́ЦЬ, нцю́, ч.
Зменш. до бурку́н².
– Вибирайте буркунець. Чуєте, як пахне? – показує [жінка] гіллясту билину з яскраво-жовтими квіточками (Микита Чернявський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me