бурмотання

БУРМОТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. бурмота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Своєрідна, що нагадує булькіт води, що переливається, пісня тетерука, так зване бурмотання, буває чутна вже з початку березня (із журн.);

З динаміка крізь тріск почулося якесь невиразне бурмотання, яке ніхто з присутніх не зрозумів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурмотання — бурмота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бурмотання — -я, с. Дія за знач. бурмотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурмотання — БУРМОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурмота́ти і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах