буртоукладальник
БУРТОУКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч.
Машина для укладання коренеплодів у бурти (у 1 знач.).
При здiйсненнi механiзованого вивантаження цукрових бурякiв на приймальних пунктах буртоукладальниками водiй зобов'язаний встановити автомобiль на буртоукладальник, загальмувати його та вийти з кабіни (з наук. літ.);
Працювати на буртоукладальнику.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me