бус
БУС, а, ч., розм.
Мікроавтобус, автобус.
Апаратуру тепер збирають централізовано, і торгівля уже йде на буси і трейлери (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бус — бус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бус — Бус — boos – дрібна (дек. мікрон) частинка розсипного золота. Гірничий енциклопедичний словник
- бус — А, ч. Маршрутний мікроавтобус. Сідаєш на 429-й бус і їдеш прямо до мого дому. Словник сучасного українського сленгу
- бус — (-а) ч.; жрм; Те саме, що бас. Споряджений у Київ за товаром бус обходиться як мінімум у 550-600 гривень (Книжник, 2002, № 20). Словник жарґонної лексики української мови