бусинка
БУСИ́НКА, и, ж., рідко.
Зменш. до буси́на.
– Бабуню, ось бусинка-пронизка з міді, колись давно-предавно якась ваша родичка загубила, а ви й досі не підібрали (Є. Гуцало);
* Образно. Шарко дивився на нього бусинками своїх очей (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бусинка — буси́нка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- бусинка — -и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до бусина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бусинка — БУСИ́НКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до буси́на. *Образно. Шарко дивився на нього бусинками своїх очей (Панч, Гарні хлопці, 1959, 95). Словник української мови в 11 томах