бутада
БУТА́ДА, и, ж.
1. заст. Фраза, слово, сказані в гніві.
Якусь бутаду пробурмотів із роздратуванням (з газ.).
2. У XVI–XVII ст. – назва веселого танцю, невеликого імпровізованого балету або пізніше – інструментальної фантазії.
Для бутади типовими є чергування пісні й танцю (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бутада — бута́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бутада — -и, ж. Французький танець, який підготував становлення французького балету. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бутада — бута́да (франц. boutade) 1. Химера, примха, дивацтво. 2. Дотепна вихватка. Словник іншомовних слів Мельничука