бутончик

БУТО́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до буто́н.

На душі у мене було важко, але раптом я помітила бутончик на білій троянді – і він мене розвеселив і підбадьорив (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бутончик — -а, ч. Пестл. до бутон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бутончик — див. брунька Словник синонімів Вусика