буфетик

БУФЕ́ТИК, ч.

1. род. а. Зменш. до буфе́т 1.

Бабусин буфетик, на поличках якого ховалося безліч всіляких солодощів, – одна із найяскравіших згадок дитинства (з газ.).

2. род. у. Зменш. до буфе́т 2.

У затишному театральному буфетику точилися жваві розмови (з газ.).