1. Словник української мови у 20 томах

бухкати

БУ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Те саме, що бу́хати 1, 2.

І знову глухо бухкають розриви (М. Стельмах);

Там, де млинок слухняно бухкає, І від олійні тихий струс... (М. Вінграновський);

Барабани глибинно бухкали, потверджуючи древньоіндійський міф, за яким Всесвіт народився з барабанного бою (В. Дрозд);

За ліском бухкали гармати (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бухкати — бу́хкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бухкати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що бухати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бухкати — див. гриміти Словник синонімів Вусика
  4. бухкати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. бухкати — БУ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що бу́хати 1, 2. І знову глухо бухкають розриви (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 530); За ліском бухкали гармати (Панч, В дорозі, 1959, 60). Словник української мови в 11 томах
  6. бухкати — Бухкати, -каю, -єш гл. = бухикати. Словник української мови Грінченка