буцефал

БУЦЕФА́Л, а, ч.

1. (з великої літери). Дикий кінь, який, за легендою, був приручений Александром Македонським і довго вірно йому служив.

Буцефал .. за все кінське життя не знав на собі нікого, окрім того, котрий сміливо злетів на необ'їждженого й полетів уперед, до слави й вічності (Г. Колісник);

Коня Олександра Македонського звали Буцефал, тому що в нього була величезна голова (із журн.).

2. жарт., ірон. Кінь.

Цей старий буцефал гарцював на пасовиську так, наче ніскілечки не втомився (з газ.).