бучарда

БУЧА́РДА, и, ж.

Металевий молоток із пірамідальними зубцями, який використовують каменярі та скульптори при оброблюванні кам'яної породи для надання каменю мальовничої шорсткості.

Одне з призначень бучарди – оброблювання декоративної штукатурки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бучарда — буча́рда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бучарда — Бучарда — boucharde, bush hammer, tooth axe — *Stockhammer, Stockeisen — інструмент у вигляді сталевого молотка із зубчатою робочою поверхнею. Призначений для ударної обробки каменю методом сколювання. Гірничий енциклопедичний словник
  3. бучарда — -и, ж. 1》 Металевий молоток, дві ударні поверхні якого вкриті пірамідальними зубцями; інструмент каменяра або скульптора по каменю. 2》 Металевий або дерев'яний молоток кухаря для відбивання м'яса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бучарда — буча́рда (франц. boucharde) металевий молоток з пірамідальними зубцями на обох ударних площинах, застосовуваний каменярами і скульпторами. Словник іншомовних слів Мельничука