1. Словник української мови у 20 томах

бушлат

БУШЛА́Т, а, ч.

Різновид верхнього одягу – сукняна куртка (перев. у моряків).

На тілі діряві, затерті, брудні рештки пальт та арештантських бушлатів... (В. Винниченко);

Опуклі груди його під бушлатом облягав смугастий матроський тільник (Ю. Смолич);

У бушлаті, ватяних штанах і чоботах, відпочиває .. міцно складений, сильний і владний чоловік (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бушлат — бушла́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бушлат — -а, ч. Рід верхнього одягу у моряків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бушлат — (-а) ч. 1. крим. Арештантська тепла куртка. ЯБМ, 1, 138. 2. крим.; ірон. Труна. БСРЖ, 84; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 138. Словник жарґонної лексики української мови
  4. бушлат — бушла́т (здогадно від нім. Buscherun – рибальська блуза) матроська сукняна куртка. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бушлат — БУШЛА́Т, а, ч. Рід верхнього одягу у моряків. Опуклі груди його під бушлатом облягав смугастий матроський тільник (Смолич, V, 1959, 454). Словник української мови в 11 томах