бювет

БЮВЕ́Т, у, ч.

Будівля над мінеральним джерелом, обладнана для пиття лікувальних мінеральних вод.

Трускавецький бювет мінеральних вод славиться не тільки як місце споживання “Нафтусі”, це також осередок культурного життя міста (із журн.);

У лютому 1917 р. було споруджено питний бювет та п'ять лікувальних ванн, які поклали початок славетному Миргородському курорту (з газ.);

// Колонка, де набирають питну воду.

Чимала частина підземних вод у містах забруднена, що, безумовно, потрібно враховувати при розміщенні бюветів (із журн.);

Важливо, щоб біля бювету була довідка про вміст у воді тих чи інших хiмiчних елементів та бактерiй (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бювет — (фр. — стійка) Споруда над мінеральним джерелом, яка захищає воду від забруднення і має відповідне оформлення. Звичайно отримувала вигляд ротонди з купольним або конічним перекриттям (порівн. фонтал). Архітектура і монументальне мистецтво
  2. бювет — бюве́т (від франц. buvette – прилавок) будівля над мінеральним джерелом, обладнана для приймання мінеральних лікувальних вод. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. бювет — БЮВЕ́Т, у, ч. Будівля над мінеральним джерелом, обладнана для пиття лікувальних мінеральних вод. Лікувальні властивості мінеральної води, яку п’ють відпочиваючі, відомі далеко за межами нашої республіки. Щодня бювет мінеральних вод відвідує понад дві тисячі чоловік (Роб. газ., 21.IX 1965, 4). Словник української мови в 11 томах
  4. бювет — бюве́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. бювет — -у, ч. Будівля над мінеральним джерелом, обладнана для пиття лікувальних мінеральних вод. Великий тлумачний словник сучасної мови