бюгельгорн
БЮГЕЛЬГО́РН, а, ч.
Духовий мундштуковий музичний інструмент.
Хоча бюгельгорн і називають рогом, за формою він більше нагадує трубу (із журн.);
За допомогою бюгельгорнів із клапанами можна виконувати хроматичну гаму (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me