бюгельгорн

БЮГЕЛЬГО́РН, а, ч.

Духовий мундштуковий музичний інструмент.

Хоча бюгельгорн і називають рогом, за формою він більше нагадує трубу (із журн.);

За допомогою бюгельгорнів із клапанами можна виконувати хроматичну гаму (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me