бюджетник
БЮДЖЕ́ТНИК, а, ч., розм.
1. Працівник бюджетної сфери або організації.
Максимальне наповнення бюджету необхідне для своєчасної виплати і підвищення зарплати бюджетникам (з газ.);
Об'єктом постійної уваги повинно бути поліпшення матеріального добробуту пенсіонерів і бюджетників (з газ.).
2. Студент, навчання якого оплачує держава.
У вищих навчальних закладах доцільніше збільшувати відсоток бюджетників (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me