бюкса

БЮ́КСА, и, ж., БЮКС, а, ч.

Тонкостінна склянка зі щільною кришкою, яку використовують в аналітичній практиці для зважування і висушування проб матеріалів.

Тримати бюкси можна сухими тканинними рукавицями (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me