бюкса
БЮ́КСА, и, ж., БЮКС, а, ч.
Тонкостінна склянка зі щільною кришкою, яку використовують в аналітичній практиці для зважування і висушування проб матеріалів.
Тримати бюкси можна сухими тканинними рукавицями (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me