біакс
БІА́КС, а, ч., техн.
Феритове осердя з двома отворами, осі яких взаємно перпендикулярні.
Біакс використовувався у пристроях магнітної пам'яті, зокрема в деяких ЕОМ (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біакс — -у, ч. Феритовий елемент у деяких запам'ятовувальних пристроях обчислювальних машин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біакс — біа́кс (від бі... і лат. axis – вісь) феритовий елемент (див. ферит) у деяких запам’ятовувальних пристроях обчислювальних машин. Словник іншомовних слів Мельничука