біблеїзм

БІБЛЕЇ́ЗМ, у, ч.

1. лінгв. Біблійне слово або вираз, які увійшли в загальнонародну мову.

Біблеїзми часто зустрічаються не тільки у класиків XIX ст., але й у сучасних англомовних авторів, у тому числі й у публіцистиці (з навч. літ.);

У деяких перекладах залишаються неперекладеними біблеїзми (з навч. літ.).

2. тільки одн., рел.-церк. Дотримання в літературному творі духу Біблії; посилання на Біблію.

У Великому Каноні преп. Андрія Критського характерним є біблеїзм. Іноді він майже буквально повторює біблійні тексти (з наук.-попул. літ.).