біблійний

БІБЛІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до Біблії.

Хто вона, ця дивна жінка з біблійним ім'ям Марія? (М. Хвильовий);

Сам Соломон склав 3 000 приповідок, написав 1 005 пісень та 3 біблійні книги: Пісні пісень, Книгу Приповістей та Книгу Еклезіаста (з наук.-попул. літ.);

// Згаданий, змальований у Біблії.

Ми з вами, як той біблійний Саул, що пішов шукати загублених ослиць, а знайшов корону (І. Франко);

На відміну від Раю біблійного їхній, родинний, не був дарунком від Господа Бога (О. Полторацький);

У багатьох церквах виставлялась ікона біблійного Ноя (з наук.-попул. літ.);

Значне місце в образних системах багатьох поетів займають герої світової літератури – античні, біблійні, герої епосу інших народів (із журн.);

// Духовний, високоморальний.

Яка духовна сила й готовність жертвувати заради інших, бути для них зорею ясною в тяжкі хвилини. Біблійна жінка! (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біблійний — біблі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біблійний — (сюжет) стародавній, давноминулий, бознаколишній; біблійський, біблейський. Словник синонімів Караванського
  3. біблійний — [б'ібл’ійнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. біблійний — -а, -е. Прикм. до Біблія. || Який згадується, змальовується в Біблії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. біблійний — Біблі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. біблійний — БІБЛІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до бі́блія. Крок за кроком наука викриває і спростовує вигадки та біблійні легенда (Наука.., 3, 1957, 22); Шевченко використовує біблійну форму для пропаганди революційно-демократичних ідей (Життя і тв. Т. Словник української мови в 11 томах