бібліографування

БІБЛІОГРАФУВА́ННЯ, я, с.

1. Укладання бібліографічного опису.

У період 40–50-х років XX століття активно розвиваються методи бібліографування книги, складання каталогів рукописних книг і стародруків (з наук. літ.).

2. Те саме, що бібліографозна́вство.

Визначенню понять “українська книга”, “україніка” та розробці методики опису наукових документів, у тому числі рукописів і стародруків, приділено належну увагу у працях вітчизняних фахівців у галузі бібліографування та архівної справи (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бібліографування — бібліографува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови