бібліографування
БІБЛІОГРАФУВА́ННЯ, я, с.
1. Укладання бібліографічного опису.
У період 40–50-х років XX століття активно розвиваються методи бібліографування книги, складання каталогів рукописних книг і стародруків (з наук. літ.).
2. Те саме, що бібліографозна́вство.
Визначенню понять “українська книга”, “україніка” та розробці методики опису наукових документів, у тому числі рукописів і стародруків, приділено належну увагу у працях вітчизняних фахівців у галузі бібліографування та архівної справи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бібліографування — бібліографува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови