бібліотерапія

БІБЛІОТЕРАПІ́Я, ї, ж., мед.

Метод психотерапії – використання спеціально дібраної (здебільшого художньої) літератури для надання профілактичної та лікувально-реабілітаційної допомоги людям із соматичними та психічними захворюваннями; книголікування.

Прийоми бібліотерапії успішно використовуються для лікування неврозів, що розвинулися після гострих психічних травм (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бібліотерапія — бібліотерапі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бібліотерапія — -ї, ж. Лікування за допомогою читання художньої літератури. Великий тлумачний словник сучасної мови