1. Словник української мови у 20 томах

бідкуватися

БІДКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко.

Те саме, що бі́дкатися.

– А я так бідкуюся – чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідкуватися — бідкува́тися дієслово недоконаного виду бідкатися рідко Орфографічний словник української мови
  2. бідкуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Те саме, що бідкатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бідкуватися — див. журитися; хвилюватися Словник синонімів Вусика
  4. бідкуватися — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого... Словник синонімів української мови
  5. бідкуватися — БІДКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що бі́дкатися. — А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. бідкуватися — Бідкуватися, -куюся, -єшся гл. = бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у. Словник української мови Грінченка