біднесенький
БІДНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до бі́дний 6.
Узяла дитину, обгорнула та й пішла. А воно, біднесеньке, кричить та кричить (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біднесенький — бідне́сенький прикметник Орфографічний словник української мови
- біднесенький — -а, -е. Пестл. до бідний 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
- біднесенький — див. бідолаха Словник синонімів Вусика
- біднесенький — Бідне́сенький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- біднесенький — БІДНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до бі́дний 6. Узяла дитину, обгорнула та й пішла. А воно, біднесеньке, кричить та кричить (Вовчок, І, 1955, 66). Словник української мови в 11 томах